FANDOM


Система Яковлєва, яковлівка - система правопису донського гутару та російської мови, розроблена в 1921 році М.Ф.Яковлєвим. Використовується в суб'єктах Української Соборної Держави і Кавказької Федерації.

Основні принципиРедагувати

Абетка складається з 29 літер:

А а Б б В в Г г Д д Е е
Є є Ё ё Ж ж З з И и І і
К к Л л М м Н н О о П п
Р р С с Т т У у Ф ф Х х
Ц ц Ш ш Ю ю Я я Ь ь

Крім спільного з наркомівкою скасування "зайвих" літер традиційної російської абетки та приведення пар звичайних і йотовано-пом'якшувальних графем для [е], [и] у відповідність до українського правопису, система характеризується скороченням трьох літер завдяки позиційно-фонематичному ототожненню:

  • замість скасованого й після голосного пишеться ь - аналогічно подвійному значенню літер є, ё, ю, я, які позначають сполучення йота з голосним на початку слова чи після голосного, а після приголосного пом'якшують його. Також ь вживається перед йотованими - у тому числі й після префіксів замість скасованого ъ традиційної абетки, відповідно вживанню апострофа в наркомівці після префіксів та в українській;
  • замість скасованого щ вживається ш з позначенням м'якості та напруженості літерами є, ё, і, ю, я або ь;
  • замість скасованого ч вживається ц з позначенням м'якості та шиплячої вимови літерами є, ё, і, ю, я або ь.
Яковлєв Микола Феофанович

Микола Феофанович Яковлєв

Правопис характеризується поєднанням загального фонетичного принципу з елементами морфологічного принципу при словозміні, що полегшує розпізнавання лексем малописьменними та іноземцями. Тому в зворотних формах інфінітивів та дієслів третьої основи однини зберігається написання -тс- не лише в гутарі (-тьсі, -тсі відповідно), де дійсно роздільна артикуляція з м'яким [с'], але й у російській мові (-тьса, -тса), де за орфоепічною нормою вимовляється [ц][1] (пор. біл. -cca або в кириличному варіанті Б.А.Тарашкевича -цца). Це сприяє розумінню граматичного значення словоформи і її синтаксичної функції в реченні, а збереження -ь- в інфінітиві - розрізненню на письмі омофонічних форм.

З іншого боку, пор. закінчення іменників родового відмінку однини чоловічого та середнього роду: трад. -аго, нарк. -ого, яковл. -аво, під наголосом -ово. Ненаголошений варіант може здатися непослідовним, проте він встановлює зв'язок з відмінюванням нечленної форми прикметника, яке в гутарі залишається актуальним: зєлєна - зєлёнаво тощо.

При словотворенні ж етимологія не береться до уваги, спрощення та трансформація приголосних (крім асиміляції за дзвінкістю) цілком відповідає вимові: конєшно, помошнік, шяслівиь, дожь, вожі. Правопис слів іншомовного походження також підпорядковується загальним правилам: маёр, раён, мєдальён, брошура, Цуріх.

Вживання в УСДРедагувати

Мовна політика Республіки Війська Донського від початку передбачала проголошення донського гутару єдиною державною мовою. Позиція П.М.Краснова поєднувала необхідність враховувати положення про мови культурної експансії і щире бажання рівнодистанціюватися як від білої, так і від червоної Росії (продовжуючи на той час сприймати УСД як "третю Росію" і ґрунт для майбутнього воз'єднання, заради якого і треба було стати осторонь). Оскільки ж кодифікація гутару залишалася справою майбутнього, і навіть літературної традиції фактично ще не існувало, він на практиці являв собою узусний континуум, підмножиною до якого входила літературна російська мова, що як така не мала офіційного статусу, але яковлівка до неї природньо застосовувалася. Вживання традиційної російської орфографії було припинено таким самим чином, як і в РССР - вилученням з друкарень відповідних літер.

На всій же території УСД яковлівка ніколи офіційно не впроваджувалася єдиним правописом для російської мови (оскільки та як іноземна і неофіційна не підлягала регламентації), і до кінця 20-х років паралельно з її вживанням російська класика перевидавалася традиційною орфографією, передрук у періодиці текстів з РССР також міг зберігати правопис оригіналу. Водночас навчання в російських класах з 1923 року відбувається виключно яковлівкою, традиційний правопис розглядається лише в теоретично-ознайомчому порядку без активного вживання, наркомівка не розглядається взагалі через тривіальність правил.

Ставлення в РССР та Російській ІмперіїРедагувати

Незважаючи на те, що Республіка Війська Донського розглядалася й "білими", й "червоними" як "третя Росія" і нейтральна територія для діалогу[2], яковлівка по обидва боки була сприйнята однозначно вороже. Якщо червоні намагалися (не дуже переконливо) обґрунтувати її недосконалість, то білі вважали таку справу не вартою зусиль, натомість не стримували себе в виразах. В.Шульгін називав правопис Яковлєва "дегенеративним", М.Булгаков саме до нього вперше вжив у фейлетоні "Тихій Донъ тише воды" слово "русофобія", що набуде поширення наступними десятиліттями. Люди з глибшим рівнем гуманітарної освіти за Волгою попросту відмовчувалися.

Зі зростом у Російській імперії ксенофобської ідеології найпринизливішим епітетом до яковлівки стало "хохлацкая". Літери "ЧЩЙ" (порядок міг варіюватися) на певний час стали в обох Росіях лаконічним символом "расхохлячивания русского языка", аж доки українські автори не почали масово висміювати дурість русопетів, які досі не вдосужилися ознайомитися з українською абеткою і дізнатися, що саме там всі ці букви присутні. З абеткою їм довелося ознайомитися, але виявилося, що підібрати навзамін літери, які консолідували б червоних і білих проти українського і донського правопису, не так вже легко: ѣ та ъ відсутні в Совєтській Росії, а э - в Імперії[3]. Залишалася лише ы, яка з'являється як символ в російській публіцистиці, а приблизно з 1941 року - і на парканах в РВД. Утім, і тут трапилася невдача: проукраїнська молодь знайшла дотепний і невитратний спосіб боротися з цією пропагандою, лише домальовуючи крапку над паличкою - ьi. Ця "війна графіті" охоплювала переважно Новочеркаськ, Ростов і Макіївку, де існували осередки проросійських фашистських організацій. В 1944 році масові сепаратистські мітинги, які мали стати початком "Російського Аншлюсу", носили кодову назву "Операція Ы" -

Aquote1 щоб усі здогадалися!
Aquote2

Наукове значенняРедагувати

Формулювання М.Яковлєвим принципу, покладеного в основу правопису донського гутару, містило теоретичне визначення графічного складу та фонеми як власно лінгвістичної одиниці. В наступні роки на тих же засадах ним конструюються алфавіти тюркських мов на базі арабиці для кримських татар і народів Гірської Республіки, а пізніше - і для Булгарської Конфедерації. Принцип оптимізації кількості літер для кожної мови відповідно її будові протиставлявся Яковлєвим ідеї "єдиної тюркської арабиці": посилаючись на досвід впровадження донського письма, він доводив, що пріоритетнішим є розуміння тексту на іншій мові в прийнятому для неї правопису (завдяки схожому написанню когнатів з рідною мовою), а не малокорисна можливість правильно його озвучити за спільними для двох мов правилами навіть без розуміння.

Приклади текстівРедагувати

М.Шолохов. Нахалёнок

Ктоьто сунул Мішкє за пазуху руку, цєьто обрадованиь голос прогутаріл:

- Вон целёнькаь!.. Нікак, євоьну ногу конь видавіл?..

Мішка мало оцюнєл, прошепотєл:

- Красниє в станіце… Батяку убілі… Церкву спалілі, а дєдуня наказал вам скорєьця туди бєцьть!

Пєрєд туснєюцім Мішкіним позиром поплилі лапатиє кола.

Мінул батяка, уса рижиє крутіт, смєётсі, а на воцє в нєво сідіт, колихаясь, большая зєлёная муха. Дєд взараз прошагал, укорно хітая головоь, маманька, слєдом цєловєк в папахє с протягнутоь рукоь, і рука показуєт впрямкі на нєво, на Мішку.

- Єнєрал Краснов!..- вигукнул Мішка глохнуцім голоском, сілясь, подвёл голову — і посмєхнулсі, простірая рукі.

ПриміткиРедагувати

  1. Як відомо, яковлівка створювалася без розрахунку на застосування до російської мови. Але написання -тс- у ціх формах є не механічним перенесенням з гутару, а дотриманням словофонематичного принципу, що його в поєднанні зі складовим закладено в основу системи.
  2. До середини 30-х років - разом з Таврією, КНР та УНРР, доки не стало очевидним, що політика розросійщення там всерйоз і надовго, а міфічне "поневолене російське населення" і не думає чинити йому опір.
  3. Була вилучена в пакеті інших вимог від старообрядців - саме як "хохлацька новина".